Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

своєумка

Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВОЄУМКА"
Вігран, -на, м. Органъ. Гордий пан сидить, в віграни грає, в екрани грає, красно співає. Гол. II. 65.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.
Пересукувати, -кую, -єш, сов. в. пересука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пересучивать, пересучить.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Приглядіти Cм. приглядати.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВОЄУМКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.