Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Носатка, -ки, ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. 4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати.
Росплистися, -вуся, -вешся, гл. = роспливтися.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый.
2) Слѣной.
Топорець, -рця, м. 1) Ум. отъ топір. 2) Топорикъ, родъ трости съ топорикомъ (металлическімъ или деревяннымъ) вмѣсто набалдашника.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. — ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. 3) Бранить, ругать. .
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. Шамкий у роботі.
