Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суятник

Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИК"
Багатенний, -а, -е. Очень богатый. Желех.
Бистриця, -ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Висвистати Cм. висвистувати.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його. Черк. у.
Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. Н. п. нетерпляча бере́ = нетерпля́чка бере. О. 1862. IX. 27.
Пожарний, -а, -е. Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби. Ком. II. 75.
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Выпачкаться, качаясь. Укачався в пір'є. Впала серед дороги, укачалась у пісок. Чуб. ІІ. 116.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. К. МБ. XI. 155. Чуйними ушками в садочку надслухає. Гол. IV. 357. Татарина чуйним він чує ухом. К. ПС. 116. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. К. ХП. 16. 2) Бдительный. Будь чуйний. Одкриттє св. Іоанна Богосл. III. 2. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. МВ. ІІ. 202. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка. МВ. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЯТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.