Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суятник

Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИК"
Бари мн. нескл. Разсказы, болтовня. Употребл. въ выраж.: тари та бари. Тари та бари, завтра Варвари. Ном. № 19335.
Видовжити Cм. видовжувати.
Відпрохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відпрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = відпрошувати, -ся. Заплатив Беркові гроші, а з процентом одпрохався. Левиц. І. 108. Мнж. 102.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Нечулість, -лости, ж. Безчувственность, нечувствительность.
Позатверджувати, -джую, -єш, гл. Утвердить (во множествѣ).
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Примушування, -ня, с. Принужденіе.
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЯТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.