Вандри, -рів, м. мн. Мандри. На вандри сі пустив.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
Допи́тливо нар. Пытливо.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Такий жвавий, як рак на греблі. Жвавий, як ведмідь до корита. Жвавий, як рибка в річці. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться?
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі.
Позагострювати, -рюю, -єш, гл. Заострить (во множествѣ).
Ружина, -ни, ж. Ружье. Cм. оружина. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Ум. ружи́нонька.
Трубка, -ки, ж.
1) Ум. отъ труба.
2) Раст. Cineraria palustris.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
