Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар.
Приліг, -ло́гу, м.
1) Боковая часть сѣдла.
2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину.
2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Цюдою нар. = сюдо́ю.
Шкурочка, -ки, ж. Ум. отъ шкура.
