Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око.
Відталь, -лі, ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ.
Зацу́пити, -плю, -пиш, гл. 1) Затащить. 2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Забивать клинъ.
2) Набивать стѣну для обмазки глиной.
Куштувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. куштувати борщі всякі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ.
Трепетати, -чу́, -чеш, гл.
1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. Легко трепече його серце.
2) Бояться, трепетать.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю.
