Витришкати, -каю, -єш, гл.
1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить.
2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
Є́дність, -ности, ж. Единство, единеніе. Кожен сам про собе дбає. Немає єдности.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Голодному завсіди полудня.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный.
2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Обманний, -а, -е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила?
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій.
