Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Камень, -ню, м. = камінь.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. 2) Пеналъ.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Росповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. роспови́ти, -в'ю, -є́ш, гл. Распеленывать, распеленать.
Спитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, разспросить, спроситься. Спитаєшся пня і колоди, як прийдеться до чого.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
