Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суятити

Суятити, ячу, -тиш, гл.кого́. Безпокоить кого. Вх. Зн. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТИТИ"
Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі. Грин. III. 96.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. Желех. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Н. п. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.
Погодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Покормиться, поѣсть. Котл. МЧ. 481.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Увібратися, уберуся, -решся, гл. = убратися. А надовго вашої роботи буде? — Та коли б у два тижні ввібралось. МВ. (О. 1862. І. 74).
Чикавка, -ки, ж. = чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЯТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.