Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцик!

Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Баброш, -ша, м. Пачкунъ. Угор.
Берест, -та, м. 1) Берестъ, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140. 2) — білий = береза, Betula alba. Вх. Лем. 392. 3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. Н. Вол. у. Ум. бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Мет. Ув. берестище, берестяна.
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.  
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Підхарчувати, -чую, -єш, гл. Подкормить.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИК!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.