Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцик!

Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ). (Залюбовск.).
Дива́ція, -ції, ж. Удивленіе, диковина. Кіевск. г.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кокот, -та, м. Шалунъ, рѣзвое дитя. Менши кокот, менше клопот. Ном. № 13591.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИК!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.