Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцик!

Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИК!"
Ґа́ва 1, -ви, ж. 1) Ворона. Аф. 352. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать, зѣвать. Гав ловив та витрішки продавав. Ном. № 10926. 2) Переносно: разиня, ворона. 3) Промежутокъ межъ двухъ зубьевъ пилы. Н. Вол. у.
Ізж.. Cм. зж.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.
Лягчи́ = лягти.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Упослід нар. 1) Послѣ. Вх. Зн. 73. 2) Наконецъ, въ заключеніе.
Шишка, -ки, ж. 1) Шишка. Ном. № 2121. 2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки. Чуб. VII. 445. 3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць. Рудч. Ск. І. 149. 4) Крышка курительной трубки. Шух. І. 276. 5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Шух. І. 274. Ум. шишечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИК!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.