Борозна, -ни, ж. Борозда. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати.
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Випис, -су, м.
1) Выпись, выписка, извлеченіе изъ рукописи.
2) Написаніе.
3) Исключеніе изъ списка.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Ласо нар.
1) Вкусно, лакомо. Хто ласо їсть, той твердо спить. Ласо їсть, на м'якому спить і така вродилась, що — молодиця хоть куди! Ви ласіш їсте, ніж ми.
2) Съ вожделѣніемъ, съ аппетитомъ. На неї (торбу з грішми) дивиться усяк так весело та ласо так. Ум. ласенько.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл.
1) и 2) = потуркати.
3) Постучать; побарабанить.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку.
Рубок, -бка, м.
1) Тонкое полотно. Стара скрині з комори викочує та оксамити, рубки тонкі вибірає та кроїть та приміряє на панночку. III. 39). Шила кошульку з тонкого рубку.
2) Тонкій перкалевый или батистовый платокъ. Шовковий пояс крижі покрив, тонкий рубок на всю голову. Увила головку в рубок тонесенький. Ум. рубо́чок, рубонько. Один рубонько — голову завивати, другий рубонько — дитятко повивати.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?
