Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сучитися

Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИТИСЯ"
Бжів, -ва, м. = чміль. Вх. Пч. І. 5.
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Леда́й II, -дая, м. Бездѣльникъ. Левч. Лѣнтяй. Сказано, — ледай: і досі скотині не подавано, не позагрібано. Полт. г.
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.
Підмостка, -ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Конст. у.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. Котл. Ен. V. 70. В сумне стогнаннє обертались речі. К. ХП. 52.
Шпряха, -хи, ж. = шприх.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.