Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Бити, б'ю, б'єш, гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. Посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367. 2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є. 3) Вколачивать. Бити палі. 4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19. 5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59. 6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк. 7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50. 8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97. 9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31. 10) олію бити. Выжимать постное масло. 11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен. 12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17. 13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у. 14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен. 15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197. 16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у. 17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31. 18) — чолом. Cм. чоло. 19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.

Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.

Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.

Змішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. Левиц. Пов. 108. Дещо. 44. Змішався щавій з лободою. Чуб. V. 576.

Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).

Покорочатися, -чаюся, -єшся, сов. в. покороти́тися, -чуся, -тишся, гл. Укорачиваться, укоротиться; сокращаться, сократиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі, як вас здибле лиха доля, будьте коротенькі! Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. І. 273.

Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.

Сестрінча, -чати, с. Маленькая сестра. Ум. сестрінчатко. Желех.