Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Як грядини, у його котилися сльози. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити.
Парогач, -ча, м. = олень.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать.
Понагонити, -ню, -ниш, гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза.
2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
