Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцикун

Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУН"
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Доказа́ти Cм. доказувати.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Кватирька Cм. кватирка.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.