Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцикун

Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУН"
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Кома, -ми, ж. Запятая. Читайте од слова до слова: не минайте а ні титли, а ні тії коми. Шевч. 214.
На́білки, -ків, м. мн. 1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24. 2) Сплетни. на́білки наби́ти. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка. Гол. II. 556.  
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Флисник, -ка, м. Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.