Брячка, -ки, ж. Пряжка.
Запі́шва, -ви, ж. Рубецъ въ шитьѣ.
Зги́нці нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Кутатство, -ва, с. Хозяйство? Собственный домъ? Не будуть тебе при старості літ чужі діти у плечі торкати, будеш ти у своїм кутатстві хліба й соли вживати.
Набавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип'ю, зараз поставлю. 2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Набавити лиха, страху, хороби..
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. 2) Нащелочить, набучить.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Еге, вона таківська була. Ми роду не таківського, ми роду королівського.
Уклюнути, -ну, -неш, гл. Клюнуть. Ні одна риба не вклюнула.
