Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свекрівонька

Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКРІВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВЕКРІВОНЬКА"
Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Вижинати, -на́ю, -єш, сов. в. вижати, -жну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Ой тоді я снопи зв'яжу, як житечко вижну. Грин. III. 198.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Понадгороджувати, -джую, -єш, гл. Наградить (многихъ).
Попризвичаюватися, юємося, -єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. 1. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВЕКРІВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.