Бліхувати, -хую, -єш, гл.
1) Бѣлить (лень, полотно).
2) Заковывать въ кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Старі зарання повмірали.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Недолік, -ку, м. Недочетъ.
Перевезти, -ся. Cм. перевозити, -ся.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець.
Поверх нар.
1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили.
2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить.
3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх.
4) Свыше. Поверх сотні.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
