Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сватач

Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАТАЧ"
Гиркиня, -ні, ж. Грибъ Agaricus ріperatus, груздь. Вх. Лем. 403.
Долива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доли́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Качня, -ні, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Остріжка, -ки, ж. Раст. Delphinium Ajacts. Вх. Пч. І. 10.
Письмечко, -ка, с. Ум. отъ письмо. А тут і письмечко... не відгадаю від кого. О. 1861. VII. 4.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. Чуб. V. 772. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. Левиц. І. 204. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає. Шевч. 445.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.