Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Ум. біждеревочок.
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Я не зможу тобі віддячитися.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить!
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел.
1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика.
3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Паперовий, -а, -е. 1) Бумажный.
2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите?
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Цнота, -ти, ж.
1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті.
2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Хоть я сирота, є у мене цнота. Ум. цно́тонька.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.