Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок.
Наїмли́ти, -лю́, -лиш, гл. = наямлити. Наїмлила у Н. грошей.
Підстерегти Cм. підстерігати.
Плітуха, -хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L.
Полаз, -зу, м. Каждый изъ случающихся въ филипповскій постъ праздниковъ.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Поцідити, -джу́, -диш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
