свекор

Свекор, -кра, м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. Ум. свекорко, свекронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 104.

Випадкові слова

Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.

повністю...

Холодниця, -ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках. ЗОЮР. І. 77.

повністю...

Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.

повністю...