Губокопи́лка, -ки общ. Тотъ, который часто губи копилить, т. е. сердится или важничает.
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Литви́нський, -а, -е. Бѣлорусскій.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою.
Окаювання, -ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева.
Паць! меж. для призыва свиней.
Підгорниця, -ці, ж.
1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.
2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло).
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Ум. творіннячко.
Шовковиця, -ці, ж.
1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. Росли рядом тополі й шовковиці.
2) Родъ водорослей.
