Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сарана

Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНА"
Галасайко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Знайда, -ди, об. Найденышъ.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Маслосвя́ття, -тя, с. Елеосвященіе. Занедужала небога. Уже й причащали й маслосвятиє служили — ні, не помагало. Шевч. 115.
Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21.
Статива, -ви, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 16.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САРАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.