Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сваволець

Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 103.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВАВОЛЕЦЬ"
Боязько нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. МПр. 58. Ум. боязкенько, боязькенько.
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
П'ятсот, -тисо́т числ. Пятьсотъ.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. 31.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВАВОЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.