Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Один зверх одного.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Моле́бний, -а, -е. Молитвенный, посвященный молитвѣ. На святий день, ни великдень, або на которий празник раковий, на молебний, люде до церкви йдуть.
Привичити Cм. привичати.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Уплескатися, -щуся, -щешся, гл. Проболтаться. Гляди мені, чоловіче, не вплещись, як що до чого дійдеться.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры.
Шукати, -ка́ю, -єш, гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Єї тато і єї чоловік за нею шукають.
