Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи!
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе.
Настиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. насте́ртися, -стеру́ся, -решся, гл. Домогаться, добиваться, добиться, настаивать, настоять. А щоб «Положеніе» читати, так цюю нема. Як роздали «Положеніе», так воно і спочиває чистеньке у волості, чи там де: нема таких..., щоб йому настирались. Це вже я настерся, щоб більшу (хату) робили, а то б ще менча була.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе.
Побийпес, -пса, м. = гицель.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій.
Туриця, -ці, ж.
1) Самка тура.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія.
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. б) Xanthium strumarium.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.
