Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саранячий

Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Шалата, -ти, ж. = салата. Ум. шалаточка. Посіяла шалаточку, на шалаті дрібне зерно. Гол.
Щерть въ выраж. у щерть. Въ уровень съ краями. Брав у щерть, а оддав з наспою.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САРАНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.