Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саранячий

Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Вартунок, -нку, м. = вартість. Желех.
Віддушити Cм. віддушувати.
Корноз, -за, м. = кнур. Вх. Лем. 427.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Огрійливо нар. Тепло.
Осей, ося́, осе, мѣст. = оцей.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САРАНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.