Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саранячий

Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САРАНЯЧИЙ"
Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Бур'Янина, -ни, ж. Стебель сорной травы. Рудч. Ск. І. 208. На городі бур'янина. Грин. III. 656. Ум. бур'янинка.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Підлатувати, -тую, -єш, сов. в. підлата́ти, -та́ю, -єш, гл. Чинить, починить.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САРАНЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.