Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху.
Глядько, -ка, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядишься, хвалько не нахвалиться.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл.
1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню.
2) Диктовать, продиктовать. , Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала.
3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
