Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спілкувати

Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл.з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛКУВАТИ"
Відколуплювати, -люю, -єш, відколупувати, -пую, -єш, сов. в. відколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.
Гірчиця, -ці, ж. 1) Горчица (растеніе и приправа). Камен. у. Вх. Пч. І. 13. 2) Горькій грибъ. Угор. 3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136.
Гнеть нар. = гнет. А ту гнеть потопа буде. Гн. І. 31.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Н. Вол. у. Хата у заміть зроблена. Н. Вол. у.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІЛКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.