Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Невигода, -ди, ж. Неудобство. Не так шкода, як невигода.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Ти помийник жидівський.
2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои.
Посизіти, -зію, -єш, гл. Посизѣть. Тим часом чорна хмара посизіла і побіліла.
Прикидливий, -а, -е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Узяв жінку... до роботи не прикидливую.
Скупати II, -паю, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. — кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку.
Спережати, -жа́ю, -єш, сов. в. спереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Не спережай, Іване, йди поруч. Пливуть качки в два рядочки, одна й одну спережає. Думка думку спережає. Він спередив мене конем.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать.