Виволанка, -ки, ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Кокошка, -ки, ж.
1) Курица.
2) — зелена, зеленоно́га. пт. Gallinula chloropus. Ой на горі, на горі кукала кокошка. Гей во моєм городчику зелена кокошка.
Привернути, -ся. Cм. привертати, -ся.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть.
Скрекотання, -ня, с. Стрекотаніе.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд.
