Воріг, -рога, м. = ворог. Поглянь, Маруся на поріг, то йде дружбонько, воріг твій.
Ли́півка, -ки, ж. 1) Кадка изъ липоваго дерева. Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана. 2) Родъ дыни. Ум. липівочка.
Му́шляти, -ляю, -єш, гл. = метикувати.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Насміятися, -смію́ся, -смієшся, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Було б тобі та й не дати з себе насміятись.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Поскошую і хлібець, і сіно.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Він надходиш десь так вночі, фучит.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
