Глинець, -нця, м. Аллюминій.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило.
Напова́житися, -жуся, -жишся, гл. Приложить усилія, старанія. Як не наповажишся, то не буде з того нічого.
Орличок, -чка, м. Ум. отъ орел.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
