Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співець

Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Кост. (О. 1861. ІІІ. 30). Замовк співець. О. 1862. VІІІ. 11, 2) Поэтъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВЕЦЬ"
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Гладко нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, то й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до ночної тіни. ЗОЮР. І. 316. Ум. гладенько гладесенько. Сравн. ст. гладше.
Глобувати, -бу́ю, -єш, гл. Обижать кого. Желех. Причинять кому боль, непріятность. Він мене глобує. Вх. Зн. 11.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Зузити Cм. зужувати.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. Балт. у. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна. Св. Л. 23.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.