Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спілий

Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІЛИЙ"
Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Седми числ. Семью.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.