Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спідній

Спідній, -я, -є. Нижній, исподній. Рудч. Ск. І. 4. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Левиц. Пов. 143. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІДНІЙ"
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
Горе́л, -рла́, м. = Орел.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Можновла́дство, -ва, с. 1) Могущество, всевластіе. Над усяку честь і славу жадала можновладства да скарбів. К. Пс. 7. 2) Вельможи. Все католицьке й наше можновладство. К. ЦН. 168.
Посипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Посыпаться. Чорт як свиснув, то аж листя посипалось. Рудч. Ск. І. 68.
Причепливий, -а, -е. Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Спірний, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. Спірний кінь. Канев. у. Сухе жито спірне молотити. Лебед. у. Чоловік спірний до роботи. Кіевск. у. 2) Спорный, прибыльный, выгодный. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374. Яке не вилягло та не поплуталось жито, те спірне косити, а те — ні. Волч. у.
Спуховато нар. Наклонно, покато. Вершіть, хлопці, стіг спуховато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шварнути, -рну, -неш, гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув. Греб. 384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІДНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.