Висихання, -ня, с. Высыханіе.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Кізонька и кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Копирстка, -ки, ж. = копистка. Екатерин. у. Ум. копи́рсточка.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Нами́стечко, -ка, с. 1) Ум. отъ нами́сто. Лупи мені намистечко на білую шию. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. З) нами́стечко кува́ти. О кукушкѣ: куковать. Зозуленька... живе собі як панна, гуляє у садку, нічого не псує, по гілечках намистечко кує да скілько літ кому прожить віщує.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє.
2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. Гречаники розчиняла.
3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
