Балаки, -лак, ж. мн. Разговоры. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший... Третій підходе до короля з тими ж самими балаками.
Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили.
2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Годуют курочки, таких наскладали покладків.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало.
