Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Крикливиця, -ці, ж.
1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають?
2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова.
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый.
