Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сокира

Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКИРА"
Гапликовий, -а, -е и гапличний, -а, -е. Относящійся къ гаплику. Гаплична петелька. Сдѣланный на крючкахъ. Гапликова жилетка.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його! Чуб. І. 56.
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Позсапувати, -пую, -єш, гл. Срубить многія растенія при полотьѣ.
Понадсмоктувати, -тую, -єш, гл. Надсосать (во множествѣ).
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Пху! меж. Тьфу!
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОКИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.