Голодня, -ні, ж. = голоднеча.
Затяготні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забеременѣть. Затяготніла жінка.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Обізвався в лісі пугач.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив.
2) Пеленать, спеленать.
Перемитий, -а, -е. Перемытый. Въ выраж.: як перемитий. Одинъ къ одному, одинъ лучше другого. Там народ один в одного, як перемитий. Військо у лаву стало як перемите. Така гречка, що на все поле! Панську блискавка посмалила, а його рядом — та як перемита.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Хуртовина, -ни, ж.
1) Мятель, вьюга.
2) Буря, ураганъ. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Грім, блискавиця, вихор.... така піднялась хуртовина, що, Боже, твоя воля!
3) Невзгода. Одвідай мене безрідну та бездольну в чужій стороні, при лихій хуртовині. Як пришибла лиха-нещасна хуртовина, то тоді одреклися усі куми-побратими.
