Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Вудило, -ла, с. = вудлище.
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1.
Перемивання, -ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити.
Посердитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Посердиться.
2) Поссориться. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Стійка, -ки, ж.
1) Караулъ, часы. Видно мого миленького в Козельці на стійці.
2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду; чрезъ то-же отверстіе и пьютъ воду при помощи камышевой, бузинной и пр. трубочки.
