Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Дере́н 2, -ре́ну, м. Раст. Кизилъ, Cornus mascula.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних.
Му II, сокр. мѣст. йому. Най тота зрадить, котра му ладна.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.
Поляскати, -каю, -єш, гл. Похлопать (кнутомъ, въ ладоши). Поляскав батогом.
Пороздроблювати, -люю, -єш, гл. Размельчить (во множествѣ).
