Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таріль

Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛЬ"
Актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Білявка, -ки, ж. Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. Ой не піду до білявки, не піду. Pauli. II. 189. Ум. білявонька, білявочка.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.