Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таріль

Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРІЛЬ"
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Застугоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Глухо застучать. Під вікном застугоніло. Св. Л. 222.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Подужати Cм. подужувати.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Щавити, -влю, -виш, гл. = чавити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.