Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соктіти

Соктіти, -кчу, -тиш, гл. Сочиться. Вх. Зн. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОКТІТИ"
Вичервонити, -ню, -ниш, гл. Окрасить въ красный цвѣтъ.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. Левч. 70. 2) Родъ судна. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. ЗОЮР. 311. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство. Єв. Мр. VII. 21.
Небожечка, -ки, ж. Ум. отъ небожка.  
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. Н. Вол. у.
Ставка, -ки, ж. 1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. МВ. (О. 1862. I. 99). Ум. суговірка.
Цукрівка, -ки, ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОКТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.