Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Мо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Переполох, -ху, м.
1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала.
2) Нездоровье отъ перепуга. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю.
Перехапати, -па́ю, -єш, гл. Перехватать. (Гусенят) ворони та сороки аж четверо перехапали.
Поодг.. Cм. повідг..
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. Смертяний бій.
