Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

содома

Содома, -ми, ж. Шумъ, суматоха, крикъ: ссора. Ой содома, пане куме. Грин. III. 635. В хаті заїдня, колотнеча, содома піднялась, що й не сказати: Мася з матірю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОДОМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОДОМА"
Бриндзити, -джу, -дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Вх. Зн. 4. Cм. бриндза.
Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Засіда́тельський, -а, -е. Засѣдательскій. Накинув голова засідательські мітки прясти. О. 1862. II. 39.
ЗсохтиCм. зсихати.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Сьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебать. Сьорбай юшку, на дні рибка єсть. Ном. № 1200.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОДОМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.