Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

соєдник

Соєдник, -ка, м. = зєдник. Новомоск. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЄДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОЄДНИК"
Вапнити, -пню, -ниш, гл. = вапнувати. Желех.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОЄДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.