Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

совуля

Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОВУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОВУЛЯ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Берека, -ки, ж. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Місце́вість, -вости, ж. Мѣстность. Желех.
Ніт нар. = Ні 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.
Повистромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выставиться, виткнуться (во множествѣ).
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.
Хватькома нар. = хватком. Рк. Левиц.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОВУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.