Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

собор

Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 164.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОБОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОБОР"
Архикня́зь, -зя, м. Эрцгерцогъ (Галиц.). Желех.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Жлукті́й, -тія́, м. Пьющій съ жадностью. Аф. 402. Ув. жлуктія́ка.
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Чуб. V. 576. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Старі зарання повмірали. Шевч.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Поростринькувати, -кую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОБОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.