Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скручуватися

Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. Стор. МПр. 66. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. Ном. № 1663. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. Марк. 56. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. Чуб. І. 76. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить. Рудч. Ск. І. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАТИСЯ"
Бованячити, -чу, -чиш, гл. = бованіти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Валитися, -люся, -лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. МПр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Лямі́вка, -ки, ж. Обшивка, (напр., юпки, очіпка), опушка. Чуб. V. 1120. Вас. 192.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу. Рудч. Ск. II. 173.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ. Шейк.
Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.