Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скручуватися

Скручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. скрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Сворачиваться, свернуться. Дерево гадюкою скрутилось. Стор. МПр. 66. 2) Потерпѣть неудачи въ дѣлахъ, свихнуться. Хоч би я за пана пішла: як моя доля така, то й пан скрутиться, а як моя добра доля, то піду за п'яницю, то й п'яниця поправиться. Ном. № 1663. 3) Только сов. в. Околѣть, умереть. Марк. 56. 4) Только сов. в. Сойти съ ума, обезумѣть. Гріх осиковою палкою бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться. Чуб. І. 76. 5) Безл. Прійтись плохо, тяжело. Ей, чоловіче, скрутиться тобі! от яконом буде бить. Рудч. Ск. І. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУЧУВАТИСЯ"
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.