Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скрипиця

Скрипиця, -ці, ж. 1) Колодка, деревянные кандалы. Візьміть Палія Семена та забийте в кайдани, а на руки скрипиці. О. 1862. VIII. Скували ніжки да скрипицею. АД. 1. 79. 2) Въ блокѣ, на кот. подвѣшивается въ ткацк. станкѣ начиння, скрипицями наз. та часть блока (жабки), въ которой обращается каточекъ. Шух. І. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРИПИЦЯ"
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. Чуб. III. 359.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Нада́ти, -ся. Cм. надавати, -ся.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Прибірання, -ня, с. 1) Уборка, приборка. 2) Одѣванье, наряжаніе, а также сами одежды, наряды. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. Ум. прибіраннячко. Мил. 131.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРИПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.