Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель.
Зобати, -ба́ю, -єш, гл. = дзюбати. Калину зобає, тяженько здихає.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
